"...найсприятливішим грунтом для зрушення у розмовному розвитку учнів є такі навчальні ситуації, коли учні виступають з позиції дослідників, коли перед ними виникає певна проблема, що грунтується на певних суперечностях ї допускає різні шляхи її розв'язання, тобто коли істина народжується в пошуку"
Є. Пасічник
З історії виникнення
Метод проектів – не нове явище в педагогіці. Він виник на початку ХХ століття в американській школі, застосовувався й у вітчизняній дидактиці (зокрема в 20-30 роках). Відносно недавно цьому методу приділяється значна увага в багатьох країнах світу. Спочатку його називали методом проблем і пов’язувався він з ідеями гуманістичного напряму у філософії та освіті, розробленими американським філософом і педагогом Дж. Дьюї та його учнем В. Х. Кілпартиком. Дж. Дьюї пропонував будувати навчання на активній основі, за допомогою цілеспрямованої діяльності учня, пов’язуючи з його особистісною зацікавленістю саме в цьому знанні.
Метод проектів – це система навчання, за якої учні здобувають знання й уміння в процесі планування й виконання поступово ускладнюваних практичних завдань-проектів.
Суть методу - не формувати, а розвивати особистість у процесі свідомої мотивованої індивідуальної діяльності в групі для розв'язання спільного завдання.
Основою проектного методу є виконання різних навчальних і творчих проектних завдань, тематика яких розробляється учителем з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів.
Складові основи методу проекту
§- розвиток пізнавальних, творчих навичок учнів, критичного мислення, вмінь самостійно шукати інформацію;
§- самостійної діяльності учнів: індивідуальної, парної, групової, яку учні виконують протягом певного часу;
§- розв’язування певної значущої для учнів проблеми, яке б моделювало діяльність спеціалістів конкретної предметної галузі;
§- подання підсумків проектів, що реалізується в реальному вигляді, формі (звіт, веб-сайт, доповідь, газета чи журнал тощо). Ці результати мають мати конкретну форму й бути готовими до застосування на практиці;
§- співробітництво учнів між собою і вчителем (“педагогіка співробітництва”).